Сьогоднішні реалії такі: артилерія разом з ракетними військами є основними, а іноді і єдиними засобами вогневого ураження військ противника на великих відстанях. Саме від артилерійського вогню противника несе найбільші втрати.
Стан матеріальної бази, підготовка особового складу даного бойового компонента Збройних сил України (ЗСУ) вказують, що застосування української артилерії має суттєві недоліки, серед яких особливо можна відзначити низьку ефективність роботи системи артразведки. Внаслідок чого практично відразу після завершення активної фази бойових дій на Південно-сході військові заговорили про те, що ті можливості, які є в даний час, не дають можливості проводити розвідку на великі відстані і, відповідно, в повній мірі реалізувати вогневої потенціал артилерії.
Все це стало причиною того, що в дивізіонах артилерійської розвідки артбригади українських ВСУ почали формувати структури безпілотних авіакомплексів, які на сьогоднішній день укомплектовані апаратами «Фурія» виробництва НВП «Атлон Авіа» (Київ).
Ще один напрям модернізації, здійснене українською армією, – це вдосконалення засобів артразведки.
Так, на початок 2014 року підрозділи розвідки були укомплектовані засобами радянського виробництва, які не відповідали сучасним вимогам отримання і обробки інформації артилерійським підрозділами. Як вказували військові експерти, відсутність сучасних засобів розвідки дозволяло реалізовувати лише половину можливостей артподразделений. А при швидкій зміні обстановки за допомогою неавтоматизованої системи управління можна було обробити лише близько 20 відсотків усіх розвідданих.
Все це призвело до того, що в 2015 році військові зажадали від українського військово-промислового комплексу повної модернізації засобів розвідки. В результаті українські виробники представили три системи розвідки, які дозволять підвищити потенціал артилерії.
Мова йде про контрбатарейної РЛС 1Л220УК «Зоопарк-3» виробництва запорізького підприємства «Іскра», автоматизованому звукометрическом комплексі артразведки 1АР1 «Положення-2» і комплексі автоматизованого управління артбатареей і дивізіоном 1В26-1 «Оболонь-А».
«Зоопарк-3»
Якщо говорити про контрбатарейном радарі «Зоопарк-3», то він, по суті, є модифікацією радара радянського виробництва «Зоопарк-1», розробка якого була розпочата ще в 1981 році, але так і не завершена у зв’язку з розвалом Радянського Союзу. Запорізьке підприємство після розпаду СРСР розпочало роботу над новим проектом – контрбатарейної РЛС «Зоопарк-2», яка дає можливість проводити розвідку координат гармат противника калібром до 152 міліметрів, а також мінометів калібрів 120 і 80 міліметрів на відстані до 30 кілометрів. Комплекс також дозволяє виявити реактивні системи залпового вогню (30-40 кілометрів) і пускові установки тактичних ракет (50-55 кілометрів). Даний проект вдалося завершити досить швидко, і в 2003 році його взяли на озброєння української армії.

Втім, після фактичного розриву ділових відносин з російськими виробниками і постачальниками проект «Зоопарк-2» довелося переробляти практично повністю, бо майже всі комплектуючі проводилися в Російській Федерації.
У результаті з’явилася нова РЛС – 1Л220УК «Зоопарк-3», встановлена на шасі КрАЗ-62221. За словами виробників, комплекс є універсальним, оскільки дає можливість здійснювати контроль за повітряним простором, виявляючи вертольоти, літаки та літаки противника.
Втім, як відзначають в засобах масової інформації, даний комплекс поки що існує в єдиному екземплярі і про прийняття його на озброєння мови поки немає. Про те, що комплекс не доведений, свідчить і те, що не так давно комплекс був помічений в Чернігівській області на військовому полігоні, де проходив держвипробування.
З іншого боку, запорізьке підприємство вже заявило про те, що готовий приступити до серійного виробництва комплексів і вже приступило до розробки модифікованого варіанту – 1Л221Е. Інформації про даній модифікації поки дуже мало, але відомо, що це буде мобільний варіант системи, встановлений на шасі підвищеної прохідності 8х8 (ймовірно, КрАЗ-7634НЕ, в тому випадку, якщо він буде доведений до розуму).
Якщо комплекс вдасться довести, це стане великим проривом, оскільки значно скоротиться час повного розгортання всього комплексу, який зможе працювати в складі однієї апаратної машини.
«Положення-2»
Поки в єдиному екземплярі існує і ще один новий комплекс – «Положення-2» (звукометрический автоматизований комплекс артразведки). Потрібно відзначити, що його розробляли за замовленням російського військового відомства, але у 2013 році його формально взяли на озброєння української армії.
Артиллерийская разведка Украины оружие
Розробка комплексу почалася в 1995 році. У роботах по створенню апаратної машини приймали підприємства «Оріон», «Радіоприлад» та «Оріон-Навігація», які представили телефонний апарат ТА-57, радіостанції ” Оріон-РН-2.7 і Р-173м, прилади супутникової навігації СН-3003М «Базальт-М» і СН-3210.
На першу половину 2014 року українські військові мали на озброєнні один такий комплекс. У 2015 році виробництво комплексу було передано на львівський завод «ЛОРТА». Тут же проводилися роботи по заміні комплектуючих російського виробництва запчастинами українського і західного виробництва.
Система включає в себе апаратну машину (на базі багатоцільового транспортеру МТ-Лбу з екіпажем 5 осіб), дев’ять високочутливих датчиків-мікрофонів, три акустичні бази і метеостанцію. Вся навігаційна «начинка» розроблена під GPS. Вся інформація, яка надходить через приймачі комплексу, походить комп’ютерну обробку, що дозволяє отримати координати ворожої артилерії і точки розривів снарядів, випущених «своїми».
Вся інформація надходить через зашифровані канали зв’язку і відображається в режимі онлайн на цифровому планшеті командира артилеристів і на екрані оператора.
Максимальна дальність виявлення противника досягає 35 кілометрів. Коригувати вогонь своїх артподразделений система здатна на відстані до 5 кілометрів. Час визначення координат – не більше 5 секунд. За хвилину система здатна отримати до 50 сигналів пострілів і розривів. При цьому число оброблюваних цілей досягає 100.
Варто відзначити, що безперечною перевагою даного комплексу є істотне скорочення числа транспортних засобів та особового складу для його обслуговування.
«Оболонь-А»
І, нарешті, ще один комплекс, який дозволяє суттєво підвищити потенціал артилерійських підрозділів, — це система бойового управління «Оболонь-А» виробництва львівського підприємства «ЛОРТА».
Артиллерийская разведка Украины оружие
У складі комплексу передбачено чотири машини: начальника штабу і командира дивізіону, командира і старшого офіцера батареї.
Найбільш цікава в цьому ряді машина старшого офіцера. Вона призначена для збору інформації про батареї, підготовки бойових позицій до ведення вогню, підготовки стрільби і управління вогнем, а також коригування вогню. Машина укомплектована апаратурою, яка дає можливість проводити розрахунки і виконувати завдання, необхідні для підготовки стрільби. В машині передбачено п’ять робочих місць, оснащених комп’ютерами шведського виробництва з українським програмним забезпеченням.
Потрібно сказати, що машина укомплектована також комплексною системою топогеодезичної прив’язки, яка складається з системи супутникової навігації GPS і інерціальної високоточної системи американського виробництва. Передбачено також автоматизований метеокомплект, з допомогою якого здійснюється автоматизований облік метеорологічних факторів при проведенні розрахунків.
Зв’язок забезпечена в двох варіантах – телекодовом і голосовому. Для зв’язку використовують портативні радіостанції Р-002ПП і УКХ-радіостанції Р-030 (виробник – радіозавод «Оріон», р. Тернопіль).
В машині передбачено прилад радіохімічної розвідки, який дозволяє членам екіпажу проводити радіаційну та хімічну розвідку самостійно. Крім того, в машині є два кондиціонера і автономна система живлення (дизель-генератор), яка працює як від основного двигуна, так і від додаткового електричного агрегату або акумулятора.
Найбільш ефективно комплекс працює разом з комплексами «Зоопарк-3» та «Положення-2», а також безпілотниками, що використовуються для розвідки і коригування артогня.
Таким чином, вже зараз можна говорити про те, що існує кілька повноцінних комплексів, здатних приймати і обробляти величезні цифрові масиви інформації. Якщо українському оборонно-промисловому комплексу вдасться налагодити їх серійне виробництво, то цілком можливо, що незабаром ми зможемо побачити українську артилерію в абсолютно новій якості.
Автор:Валерій Бовал