Політичний аналітик Армен Гаспарян вказав на забудькуватість Естонії на прикладі подій «Співочої революції».

Висока оцінка пісенної культури Естонії призвела до того, що в цій країні було прийнято рішення про випуск великого тиражу монети номіналом 2 євро, приуроченої до 150-річчя «Співочого свята». Дана подія не залишилася без уваги політичного аналітика Армена Гаспаряна, який в інтерв’ю информпорталу Baltnews розповів про культурну забудькуватості Естонії.
Експерт зазначив, що саме при правлінні російських імператорів і радянської влади співоча культура Естонії отримала реальну можливість для розквіту. Однак зараз в Прибалтиці вживаються всі заходи для переписування історії в рамках процесу відмови від спільного з росіянами періоду історії власної держави.
«Вся культура Естонії досягла справжнього розквіту і поширення в роки радянської влади. Це твердження справедливо відносно співочих свят», – заявив Гаспарян. Одночасно з цим він нагадав, що перший народний хор в цій державі Прибалтики був створений лише в часи СРСР, а перший співоче свято в Естонії пройшов у Тарту в 1869 році, коли естонці жили у складі Російської імперії. У підсумку зусиллями радянської влади традиційний пісенний конкурс на Співочому полі Талліна набув такого розмаху, що в 1988 році там зібралося 300 тисяч чоловік. У підсумку це подія «увійшло в історію як «Співоча революція» і послужило тому, що «Естонія здобула незалежність безкровно і мирно».
«Зрозуміло, що сьогодні говорити про це ніхто особливо не хоче, тому що простіше видавати себе за жертв окупації», – резюмував Естонії Гаспарян.
Раніше експерт МДІМВ Владислав Комірів розповів про зміну положення справ з обговоренням територіальних претензій Естонії до РФ.
Сергій Жуков