Слуга двох панів. Наприкінці жовтня 1914-го року ідеолог пантюркізму та ініціатор геноциду вірмен Енвер-паша буквально витягнув Османську імперію в Першу світову війну. Саме він всіляко сприяв проведенню операції за обстрілу російських міст-портів на Чорному морі (Севастополь, Одесу, Феодосію і Новоросійськ) силами турецького флоту. Після цих набігів війна для турків стала неминучістю. При цьому варто відзначити, що в країні були і адекватні громадяни, противники війни, мотивуючи це низьким рівнем підготовки особового складу флоту і не кращим станом пошарпаній Балканськими війнами армії. Але їх голос був благополучно пропустив повз вуха.

«Меджидие» — робоча конячка турецького флоту
У цей час «Меджидие» стояв на постійному ремонті, то шукав приводу отримати чергову поломку. Не сама вдала конструкція корабля, помножена на низький професіоналізм турецьких моряків, вельми сприяли постійному докованию.
Після «воцаріння» на посаді командувача ВМС Османської імперії німецького адмірала Вільгельма Сушона дії флоту активізувалися. 21 листопада 1914-го року «Меджидие» спільно з крейсерами «Гамидие» і «Мидилли» (він же «Бреслау») здійснював супровід морських транспортів з військовим спорядженням в район Трапезунда (Трабзон). До того часу Трапезунд, як і деякі інші турецькі регіони, став ареною геноциду вірменського і грецького населення, що стало причиною формування загонів самооборони, які складаються з переслідуваних владою етносів. Російські кораблі заблокували трапезундский порт мінами. Але і в цей раз «Меджидие» пощастило, і крейсер повернувся без втрат в Константинополь.
Через два дні крейсер вийшов у море з аналогічною задачею – прикриття транспортного конвою, що йде уздовж берега, з боку моря, де з хвилини на хвилину чекали російську ескадру. Незважаючи на те, що з російськими їм вдалося розминутися, розвантаження в Трапезунді скасували від гріха подалі і пішли в порт Ризі. Після розвантаження «Меджидие» знову повернувся в Константинополь.
Варто відзначити, що інші кораблі прикриття на чолі з крейсером «Гебен» попрямували на обстріл Батумі. Обстріл, правда, успішним назвати було не можна, незважаючи на кілька загиблих осіб. В основному постраждали приватні будинки, будівлі банку, бруківка бульвару і дві пристані. Враховуючи головний калібр «Гебена» (283-мм гармати Круппа), такі втрати можна було вважати незначними. Мабуть, наявність берегової батареї мису Бурун-Табие, а також мінні загородження на підході до порту стримували запал німецько-турецького екіпажу.
Але повернемося до «Меджидие». Крейсер продовжував нести службу на ниві розвідки, постачання та супроводження різних транспортів. Так, в січні 1915-го року він доставив у Синоп обладнання для берегової радіостанції і знову повернувся в Константинополь, не зустрівши супротивника.
На шляху до зміни прапора
Нарешті, на «Меджидие» вчинив справжній бойовий наказ. Згідно йому формувалася група кораблів, в яку і повинен був увійти крейсер для артилерійського набігу на Одесу. Командування розраховувало повторити успішну операцію жовтня 1914-го року, що отримала ім’я «Севастопольська побудка». Крім того, адмірал Сушон мав у своєму розпорядженні відомостями про підготовку в Одесі російського десанту для взяття Босфору, тому ще на даному етапі вирішив завдати превентивного удару.
У загін увійшли наступні кораблі: крейсер «Гамидие» і «Меджидие», есмінці «Муавенет-і Миллие», «Ядигар-і Міллет», «Ташоз» і «Самсун». Есмінці, що входять у загін, були обладнані пристосуваннями для тралення мін, правда, судячи з подальшим подіям, це їм не допомогло.
1 квітня 1915-го року загін вийшов з Константинополя в бік Одеси. Крейсером «Меджидие» командував корветтен-капітан Ернст Бюхсель, він же був командиром всього загону. Розрахунок будувався на тому, що російські кораблі після чергового походу приймають вугілля і не зможуть вчасно надати гідного опору. Лад німецько-турецьких кораблів виглядав наступним чином: попереду йшли есмінці, завдання яких полягало в тралении фарватеру, а вже за ними йшли крейсера.
Крейсер «Меджидие» становится «Прутом» вмф,история
В ніч з 2-го на 3-е квітня ворог підійшов до берега між Очаковом і Одесою. Незважаючи на траловую роботу есмінців, на світанку 3-го квітня о 6:40 в 15 милях від Воронцовського маяка Одеси «Меджидие» наскочив на російську міну. Вибух розвернув корпус, і, беручи забортну воду, крейсер отримав крен на лівий борт і почав швидко занурюватися на дно. Всі спроби капітана Бюхселя залишити затоплення «Меджидие» до успіху не привели. Глибина в районі затоплення крейсера не перевищувала 13 метрів, тому, навіть опустившись на дно, його надбудови височіли над водою.
Крейсер «Меджидие» становится «Прутом» вмф,история
Російські моряки підходять до “Меджидие”
Коли капітан зрозумів, що врятувати корабель не вдасться, він віддав наказ вивести всі можливі корабельні механізми та артилерійські знаряддя з ладу. Однак, незважаючи на таку бурхливу діяльність по недопущенню потрапляння корабля в руки супротивника, команда забула на борту сигнальну книгу, яка підлягає обов’язковому спалення, тому що є «ключем» до відкриття таємних шифрів. Її знайшли вже після підйому крейсера. Подібна ситуація виходить за межі недбалості і близька до трактування «диверсія». Це був другий подібний випадок за Першу світову війну. Перший мав місце на захопленому російськими крейсері «Магдебург», коли лейтенант служби зв’язку Балтійського флоту Михайло Володимирович Гамільтон в перші хвилини виявлення сигнальної книги навіть не міг повірити в таку удачу.
Нарешті корветтен-капітан Ернст Бюхсель віддав наказ залишити корабель. Екіпаж зняли з крейсера есмінці, відповідальні за тралення фарватеру. Природно, після втрати флагмана загону ні про яке продовження операції не могло йти й мови. Відійшовши на безпечну відстань, есмінець «Ядигер» випустив по «Меджидие» торпеду, що потрапила в кормову частину правого борту. У підсумку загін кораблів, не солоно облизня, почав стрімко йти в море, побоюючись переслідування росіянами.
Підйом з дна — початок другого життя
На наступний же день на борт «Меджидие» висадилися російські моряки на чолі з командиром лінкора «Імператор Олександр III» капітаном 1-го рангу Михайлом Йосиповичем Федоровичем для проведення ретельного огляду та оцінки перспектив судоподъема. Цікава деталь: на борту «Меджидие» капітан Федорович врятував залишки попереднього «екіпажу» — ошалевшую від такого повороту подій курку. А вже 7 квітня для огляду корпусу корабля у воду водолази спустилися на чолі з поручиком Феоктистом Шпаковичем. Однак для остаточного вирішення подальшої долі крейсера з Петрограда надіслали полковника корпусу морських інженерів Швецова. У результаті корабель вирішили підняти і ввести в дію Чорноморського флоту, який в той момент потребував кораблях даного класу.
Крейсер «Меджидие» становится «Прутом» вмф,история
Операція з підйому крейсера
Головою операції з судоподъему був призначений інженер і капітан 2-го рангу Віктор Желіховський. Був розроблений наступний план підйому крейсера: загерметизувати корпус, наростити борта, щоб хвилі не переповнювали палубу, а після цього відкачати всю воду, поки корабель не спливе. Такий спосіб іноді називають коффердамным. 17 квітня водолази приступили до роботи.
До складу корабельної групи підйому крейсера увійшли рятувальне судно «Чорномор», транспорт «Віра» (на ньому проживали фахівці і перебували необхідні інструменти), як буксира був приписаний «Криголам №3» (з 1918-го року – «Джигіт»), плавкран, тральщики, а охорону району підйому по черзі здійснювали канлодки «Донець», «Кубанець» і «Терець». До того ж в цілях полегшення корабля, а також, що важливо, для того, щоб корабель був менш помітний з моря, з нього зрізали труби, зняли знаряддя та інше. Адже турки ніяк не бажали віддавати корабель російською. Так, роботи доводилося тричі призупиняти з-за появи ворожих кораблів в районі операції.
Крейсер «Меджидие» становится «Прутом» вмф,история
Поручик Шпакович (в кашкеті)
Коли поручик Шпакович з групою водолазів детально обстежив корпус, з’ясувалося, що пробоїни дві: одна в носовій частині з лівого борту від вибуху міни, а інша в кормовій частині з правого борту від вибуху торпеди. У майстернях Російського товариства пароплавства і торгівлі, фахівці якого також були задіяні в операції, замовили два своєрідних «пластиру» для закриття пробоїн.
Окремо варто відзначити вкрай кропітку і високопрофесійну роботу водолазів. Вони примудрилися навіть виявити на дні гарматні замки, які були турками зняті і викинуті в море, щоб не дісталися російським.
Крейсер «Меджидие» становится «Прутом» вмф,история
На початку червня після установки пластирів провели пробну відкачування води, яка показала наявність деяких щілин і тріщин, які пішли від уваги фахівців. Після повторної герметизації 7 червня почали підйом крейсера «Меджидие». О 14:00 корпус корабля піднявся над водою. Зважаючи псується погоди і небезпеку з боку ворожої ескадри піднятий крейсер відразу ж почали буксирувати до Одеси.
Крейсер «Меджидие» становится «Прутом» вмф,история
Незважаючи на те, що до міста було всього лише 15 миль, буксируваний крейсер зайшов в порт лише в 21:00, т. к. вести його довелося вкрай складним фарватером, уникаючи мінних постановок. В Одесу корабель потрапив через Воронцовські ворота вже з піднятим на кормі Андріївським прапором. У порту рятувальний караван, підняв такий важливий трофей, зустрічали оркестром.
Продовження слідує…
Автор:Східний ветерСтатьи з цієї серії:Народження крейсера «Меджидие»