Слов’яни вважали, що від всяких негараздів, хвороб і злих духів людей захищають обереги. За повір’ями містичною силою володіли прикраси і предмети одягу. До них ставилися обрядові костюми, пояси, шуби.

Для захисту від нечисті і лихого ока селяни здійснювали обряди і використовували обереги – одяг і прикраси. Російський костюм склався до XIII століття. До початку XVIII століття він був поширений у всіх сословиях: в царській родині і серед купців, селян і ремісників.
Обереги в одежде русского крестьянина
Після того як Петро I ввів в ужиток плаття європейського зразка, традиційний одяг стали носити в основному в сільській місцевості. Основу жіночого і чоловічого вбрання становила довга нижня сорочка з лляної чи конопляної тканини.
Обереги в одежде русского крестьянина
Селяни вірили в магічну силу вишивки на сорочках і спідницях, поясах і головних уборах. В орнамент вплітали зображення тварин, рослин і людей. Одним з головних символів-оберегів вважалося пишне дерево з птахами. Його пов’язували з деревом життя. Сили природи мали свої зображення: вишивали сонце у формі коня, матір-землю – у вигляді жіночої фігури з птахами-стихіями в руках, “ялинки” на рукавах і поясах символізували життя та добро.