Огляд останніх новин Росії сьогодні — 29 травня
Bloomberg: Путін «зробив ставку» на кліматичні зміни — і вирвався вперед
Якщо у Вашингтоні ставлення до глобальних кліматичних змін постійно змінюється, у Москві їх існування однозначно вірять, і саме це мотивує політику Росії в Арктиці, вважає оглядач Bloomberg Леонід Бершидський. На думку журналіста, на відміну від західних колег, Володимир Путін «зробив ставку» на швидке танення льодів у Північному Льодовитому океані — і це дозволило Москві, наростивши свою присутність в регіоні, отримати серйозну перевагу перед Заходом.

У минулі вихідні В Росії відбувся пуск на воду криголама «Урал» — останнього з атомних криголамів «проекту 22220», призначених для «зміцнення панування над торговим судноплавством в Арктиці», пише оглядач Bloomberg Леонід Бершидський. Як нагадує журналіст, ще два кораблі проекту, що став першою повністю російською серією криголамів з моменту розпаду СРСР, — «Арктика» і «Сибір» — були спущені на воду в 2016-му і 2017-му відповідно. Нові криголами будуть замінювати старіючий радянський флот, щоб «забезпечувати судоходность того, що в Росії називається Північним морським шляхом, не кілька місяців у році, а цілий рік».
Доставка вантажів з Європи до Азії і назад по Північному морському шляху займає на 10-15 днів менше, ніж через Суецький канал, зазначається в статті. При цьому російський уряд претендує на контроль над цією торговельною магістраллю на всьому її протязі — незважаючи на те, що шлях місцями виходить за межі територіальних вод Росії, тобто території в 200 морських миль від берегів країни, підкреслює автор.
Переконаність Москви в тому, що рух суден в Арктиці має залишатися під її контролем, вже давно дратує Вашингтон, продовжує Бершидський. Між тим, Росія ось уже деякий час вкладає значні кошти у відновлення та створення нових військових об’єктів уздовж арктичного узбережжя: Москва вже встигла відновити десять старих військових аеродромів і запустити будівництво 13 нових. Тепер російські збройні сили контролюють практично всі арктичне узбережжя і, в разі необхідності, будуть готові захистити або саботувати рух яких завгодно судів по Північному морському шляху», упевнений оглядач Bloomberg. США в рамках конкуренції з Росією за Арктику зараз стикаються з недостатнім числом криголамів порівняно з Москвою, констатує він.
Як вважає автор, не виключено, що причина відставання Вашингтона в цьому плані полягає в тому, що дві країни мають різні підходи до кліматичних змін. «США метаються між визнанням їх в якості проблеми, що вимагає термінового вирішення, і повноцінним скептицизмом — останній раз він став домінувати при Дональда Трампа. У свою чергу, російський президент Володимир Путін, нехай він і висловлював сумніви в тому, що зміни клімату викликає діяльність людини, саме існування цих змін не заперечує», — пояснює журналіст.
По думці Бершидського, російський лідер вважає, що зупинити кліматичні зміни людству не вдасться і що в довгостроковій перспективі до них треба пристосовуватися. «Визнаючи, що часті посухи і повені, що виникають у зв’язку з кліматичними змінами, що можуть завдати шкоди сільському господарству Росії, він у той же час бачить і можливості, які підносить країні потепління — в тому числі більший обсяг судноплавства в Північному Льодовитому океані», — вважає автор.
За оцінкою ВМС США , незважаючи на поступове танення льоду в Арктиці, регіон буде залишатися непрохідним для більшості торгових судів аж до 2030 року через непередбачуваного руху крижаних мас в океані, йдеться в матеріалі. Кремль, втім, «вирішив, що не буде чекати так довго», і одночасно приступив до зміцнення Північного морського шляху через будівництво криголамів, а також до створення залізничних магістралей до основних комерційних портів на півночі країни, пише Бершидський.
У квітні представники російської влади говорили, що розраховують до 2024 року домогтися збільшення обсягу вантажообігу по Північному морському шляху до 92,6 млн тонн з 20,2 млн в 2018-м; при цьому до 2018-го цей показник вже виріс більш ніж у два рази в порівнянні з 2017-го, зазначає автор. Хоча цей ріст головним чином забезпечив проект «Ямал-СПГ», що експортує природний газ в азіатські країни через Арктику, Москва сподівається в результаті перейти і до інших сировинних товарів за північним маршрутами, включаючи нафту і вугілля, пише Бершидський.
«Всі ці амбітні плани по суті являють собою ставку на те, що до того моменту, коли зміни клімату зроблять Північний морський шлях прохідним протягом усього року, у Росії буде повний контроль над судноплавством по цьому маршруту — і вона буде активно використовувати його для експорту власної сировини, скорочуючи собі шлях в Азію», — вважає журналіст. Як вважає оглядач Bloomberg, протидіяти такій стратегічній політиці буде непросто навіть США «з усією їх військово-морської могутності» — адже Росія вже просунулася настільки далеко вперед, що наздогнати її не вийде.
«Росія не може дозволити собі йти в ногу зі своїми головними суперниками у всіх областях: поки вона працювала над тим, щоб відірватися від інших арктичних держав, вона, приміром, звела нанівець свою перевагу в плані космічних запусків, — розмірковує автор. — Але Північний морський шлях має для Путіна більший пріоритет, а також є однією з небагатьох речей, які він може запропонувати Китаю в рамках антиамериканського союзу, вибудовується їм разом з головою КНР Сі Цзіньпіном».
Таким чином, прагнення Росії зміцнити свою присутність в Арктиці до того, як кліматичні зміни зроблять конкуренцію в регіоні відкритою для всіх, поки працює на користь Кремля, а західні країни, які мають доступ до Арктиці, виявилися дуже нерасторопными — і, бути може, недостатньо цинічними, — щоб зробити настільки ж високу ставку, як і Путін», підсумовує Бершидський.
Посла Іспанії викликали в МЗС Росії
Раніше в.о. міністра закордонних справ королівства Жозеп Боррель назвав Росію «старим ворогом», який становить загрозу для Європи
Последние новости России — сегодня 29 мая 2019 россия
Посол Іспанії в Москві Фернандо Вальдеррам Пареха викликаний у вівторок в міністерство закордонних справ Росії у зв’язку з антиросійськими висловлюваннями в. о. голови МЗС Іспанії Жозепа Борреля. Про це йдеться в повідомленні російського дипломатичного відомства.
У документі сказано, що в ході бесіди Пареха «було висловлено подив і жаль» з-за недружніх висловлювань Борреля, які той зробив в інтерв’ю El Periodico.
Дипломату вказали на протиріччя слів політика, що завдають шкоди відносинам між країнами, «взаємного сприйняття двосторонніх зв’язків як дружніх, партнерських і взаємовигідних, що зафіксовано у всіх офіційних документах, підписаних між двома країнами останнім часом», – наголошується в повідомленні міністерства.
В опублікованому 24 травня інтерв’ю газеті El Periodico Жозеп Боррель назвав Росію «старим ворогом», представлящим загрозу для Європи.
«Известия»: у Росії може з’явитися «батьківський капітал»
За даними видання, нова субсидія не замінить виплат по материнському капіталу
Последние новости России — сегодня 29 мая 2019 россия
Громадська палата (ОП) запропонувала ввести так званий «батьківський капітал» — субсидію за народження третьої дитини в сім’ї. Про це в середу повідомляє видання «Известия» з посиланням на доповідь комісії ОП з підтримки сім’ї, материнства і дитинства.
За даними видання, субсидія надаватиметься при народженні третьої дитини за умови, що діти народжені і виховуються в одній сім’ї і батьки перебувають у зареєстрованому шлюбі. Зазначається, що «батьківський капітал» не замінить виплат по материнському капіталу, а сума, яка буде виплачуватися батькам, буде порівнянна з виплатами по материнському капіталу, яка з 2017 року становить 453 тис. рублів.
На думку автора проекту, заступник голови комісії ГП РФ з підтримки сім’ї, материнства і дитинства, члена громадської ради при Минтруде Сергія Рибальченко, чиї слова наводить видання «це не просто фінансова, це підтримка ще і відповідального батьківства, і благополуччя стійкої багатодітної родини».
На першому етапі в реалізацію нового комплексу заходів планується включити Далекий Схід, Калінінградську область, Севастополь і Крим. На другому етапі до проекту повинні приєднатися регіони Центрального і Північно-Західного федеральних округів. На заключному етапі — залишилися регіони Росії.
У ПАРЄ пред’явили Росії провокаційні «серйозні побоювання» щодо вбивства Нємцова
Последние новости России — сегодня 29 мая 2019 россия
Комітет ПАРЄ опублікував спецдоповідь про хід розслідування вбивства російського опозиціонера Бориса Нємцова. Документ, що містить провокаційні «серйозні побоювання» підготовлений членом литовської делегації. В ньому у представника парламентської асамблеї з’явилися сумніви в чесності розслідування резонансної справи.
Не встигли в ПАРЄ поставити фінальну крапку з поверненням Росії в міжнародну організацію, як до неї вже пред’являють провокаційні претензії. Зокрема, один із членів литовської делегації парламентської асамблеї Емануеліс Зінгеріс представив спецдоповідь, в якому засумнівався в чесності розслідування вбивства російського опозиціонера Бориса Нємцова, яке відбулося в лютому 2015 року.
Провокаційні «серйозні побоювання», висловлені литовським представником, опубліковані на офіційному сайті комітету ПАРЄ з юридичних питань та прав людини. Останній закликав російську владу відновити і продовжити розслідування цього резонансного вбивства.
У доповіді вказується, що нібито «не всі відповідні аспекти справи були розглянуті і повна правда не була розкрита». Так є у автора доповіді сумніви в можливості ідентифікувати можливі відео докази, знайти свідків вбивства, в тому числі і серед проїжджали в той момент водіїв.
Зінгеріс пред’явив і якісь виявлені (не зрозуміло тільки їм) «порушення, невідповідності і неправдоподобия» в судово-медичній експертизі, що стосується виявлених куль і гільз, а також поранень Нємцова. Крім того, литовський представник заявив і про нібито наявні «суттєвих невідповідностей і протиріч в показаннях основних свідків.
У повідомленні також вказується і рекомендація для країн, які взяли провокаційний «закон Магнітського», включити в «чорний список» осіб, відповідальних за «провал розслідування» вбивства Нємцова. Таку відповідальність у ПАРЄ поклали на голову слідчого комітету росії РФ Олександра Бастрикіна та заступника генпрокурора Віктора Гриня.
Сам спецдоповідь в Раді Європи планують розглянути 27 червня в Страсбурзі під час засідання організації.
Нагадаємо, що Борис Нємцов був застрелений 27 лютого 2015 року на Великому Москворецком мосту в Москві групою зловмисників. Правоохоронні органи змогли затримати п’ятьох виконавців, які в підсумку отримали в суді терміни від 11 до 20 років.