Свіжа добірка одеських анекдотів! Все для настрою!
***
— Це правда, що в Одесі завжди відповідають питанням на питання?
— Хто вам це сказав?
***
— Ви не уявляєте, як мені буває важко з дружиною,
— скаржиться Рабинович психиатору,
— Вона задає питання, сама ж на нього відповідає замість мене, а потім півгодини пояснює, чому я відповів неправильно.
***
— Фаїна, — запитує її стара подруга, — як ти вважаєш, медицина робить успіхи?
— А як же. В молодості у лікаря мені щоразу доводилося роздягатися, а тепер досить мова показати.
***
Це нормально, якщо ти комусь подобаєшся. Адже не у кожної людини є хороший смак!
***
На прийомі у лікаря:
— Доктор, у мене болить все!
— Ну це ви, таки, загнули, на все у вас грошей не вистачить.
***
— Грошей багато не буває!
— Ізя, я таки вам скажу, шо їх і мало вже майже не залишилося!
***
— Абрам, не зрозумію, чому всі кричать: «Паваротті — талант! Ах, який голос!» Він же фальшивить і гаркавить.
— А ти що, був на його концерті?
— Та ні, мені вчора Моня наспівав.
***

***
Йдуть по вулиці два єврея. Одна тяжко зітхає. Другий питає:
— В чому справа, Ізя?
— Ой, ось я зараз йду на роботу, а до моєї Сари може прийти Зяма і переночувати!
— Що ви, Ізя! Зараз же день, він не зможе переночувати!
— Ой, ви не знаєте Зяму — такий може і вдень переночувати!
***
— Це правда, що в Одесі завжди відповідають питанням на питання?
— Хто вам це сказав?!
***
Одеса, тихий дворик, у вікні нудьгуючий Семен. Він звертається до перехожого:
— Жора, таки ви куди?
— Та ні, я додому!
***
— Боря! Не бий так сильно Ізю! Спітнієш!
***
— Циля! Шо ж ви не питаєте, як я живу?
— Роза, як ви живете?
— Ой, Циля, і не питайте!
***
— Ой, ваш Абрамчик на обличчя — вилитий тато!
— Це не страшно, був би здоровий!