Одного разу, побачивши в Анапі кафе зі смішною назвою «Тжвжик», Я довго ганявся за цим рецептом. Я ходив до кафе та розмовляв з кухарями. Я шукав представників Закавказького етносу, вміють готувати. Ну і звичайно ж перерив весь інтернет. Після всіх цих митарств був приготований мій перший «Тжвжик». Захопленню не було меж: «Як, ось так, на рівному місці, з найпростіших і приїлися продуктів виходить щось нове і незвичайне?
У згаданому кафе тжвжик готують з печінки і серця. Багато додають туди й інші субпродукти: нирки, легені. Але це не мій шлях. Особливо не можу вживати серце – ну не лізе в горло і все! Сьогодні ми приготуємо печінка, як в однойменному фільмі 1961 р випуску під назвою «тжвжик». Він в інтернеті є – рекомендую подивитися.
«Цибулю ріжемо дрібно-дрібно»-каже один персонаж фільму.

Печінка очистити від плівок, вирізаємо протоки, нарізаємо дрібними кубиками.

На пару хвилин опускаємо її в киплячу воду: «Щоб вся гразь вийшла»- так сказала одна з моїх вірменських шеф – консультантів.Піна при цьому скажу Вам утворюється преотвратительнейшая. Знімати її негайно!


Обсмажуємо цибулю на сковорідці, не сильно. Щепоточку куркуми з верху від мене особисто. Сьогодні у мене буде особливо смачно – Я готую на сільському топленому маслі. Мені привезли цілу трилітрову банку

Пару помідорів дрібно ріжемо і відправляємо туди ж. Ложечка томатної пасти тільки поліпшить смак.

Все, томати обжарились – запускаємо нашу печінку і смажимо хвилин десять. По ходу смаження додаємо води – щоб печінка тушкувалась. В цьому, на мій погляд сама родзинка страви. При тривалій смаженні печінка стає жорсткою як підошва, а тут – ні, вона буде надзвичайно м’якою і ніжною. Сухого червоного вина полстаканчика туди ж. Ще хвилини три готуємо. Сіль-перець не забудьте!


При подачі на стіл посипаємо різаною петрушкою. «І будэт бомба!»- сказав шеф-кухар кафе «Тжвжик» в Анапі.