На цьому тижні президент Сербії Олександр Вучич наказав привести Збройні сили країни і спецназ МВС в повну бойову готовність після інциденту в Косово, де 28 травня місцева поліція провела рейд на території проживання сербів, затримавши, за оновленими даними, 23 людини

Влада Косово назвали це спецоперацією по боротьбі з організованою злочинністю. У Сербії, яка не визнає незалежність Косово, вважають, що таким чином з цієї території, намагаються вигнати сербів. Далі ситуація вийшла на міжнародний рівень: косовські поліцейські затримали росіянина, який працює по лінії ООН, він був побитий.
Керівник центру з вивчення сучасного балканського кризи Інституту слов’янознавства РАН, доктор історичних наук Олена Гуськова розцінила дії косовських албанців як нездатність до діалогу, а влади Сербії – як вимушений діалог під тиском США, НАТО і Євросоюзу.
«Сербія давно готова на компроміс, переговори йдуть вже багато років, – підкреслила експерт. – Навіть після підписання в 2013 році Брюссельського угоди Сербія постійно йшла на поступки, зокрема, в договорі визначили кордон між Косово та Сербією. Однак, незважаючи на те, що в документі була стаття, що передбачає об’єднання сербських громад в Косові, албанці не стали її виконувати. Вони взагалі не йшли ні на одну поступку, більш того, сьогодні вони заявляють про свої претензії на три райони на півдні Сербії, що межують з Косово – там більшість населення становлять албанці, мусульмани. Вони як раз не йдуть на поступки, не дають ніяких прав сербів, які живуть у Косові; порушують всі попередні домовленості, визначені раніше як невтручання в справи північних районів, де живуть серби; постійно намагаються продемонструвати, що це їх земля».
За оцінкою Гуськовой, в поточному році албанці особливо активно намагаються довести в європейських масштабах, що вони готові зайняти місце в ООН і НАТО, але про кордони і права сербів говорити не збираються.
«Останнім часом переговорний процес йшов до кінця, тому що на Вучича чинився величезний тиск з боку Євросоюзу, НАТО і США, щоб він визнав незалежність Косово, – нагадала представник Інституту слов’янознавства РАН. – Йшлося далі про певні терміни – це був і грудень минулого року, і січень цього, тепер говорять про кінець травня. Позавчора Олександр Вучич провів засідання Скупщини [парламент Сербії], спеціально присвячене Косово. І, мабуть, вперше відкрито сказав, що Сербія знаходиться в дуже скрутному становищі, у неї немає іншого шляху, як визнати незалежність Косово. Це буде важке рішення, але іншого дозволу ситуації він не бачить. І для того, щоб чинити певний тиск на Белград, Пріштіна [столиця Косово] знову приступила до бойових дій, тому що вони іншого не знають, не вміють користуватися якимись дипломатичними методами. Вони можуть арештувати, бити, вбивати, на що їх штовхає, в тому числі, створення власної армії, хоча це заборонено резолюції № 1244 Ради безпеки ООН».
Ескалацію історик пов’язує з бажанням Косово показати, що чинити опір албанської влади не випливає, що вони – сила, що Белград повинен якнайшвидше визнати незалежність Косово.
Однак інші аналітики, зокрема, опитані інформаційним агентством РБК, вважають, що кроки Вучича — спроба пограти м’язами, розпочата для зміцнення політичного іміджу. Нібито сербський лідер прихильний угоду, за якою країна визнає Косово в обмін на членство в Євросоюзі, але хоче, щоб домовленості були досягнуті на його умовах.
На це Гуськова відповіла, що з урахуванням величезного тиску на Сербію, Белград не зважиться на крайній прояв сили.
«Зараз весь світ гадає, почне Олександр Вучич захищати свої території, в тому числі сербів у Косові, – констатує експерт. – Він привів армію в бойову готовність, показує, дійсно, м’язи, але він ніколи не перейде кордон з Косово. Там стоять натовці, які цього не допустять, а ступати з ними в конфлікт Вучич не стане. Але захищати свої південні території – до Косова – голова Сербії буде обов’язково, тому що має на це право. Хоча НАТО і Євросоюз його попереджали, щоб Сербія не сміла використовувати військову силу у вирішенні цього питання. Саме тому стільки років – фактично з 2000 року – йдуть переговори щодо Косова, а силові дії дозволяє собі тільки албанська сторона».
Що стосується обміну «визнання Косово – членство в Євросоюзі», то про це, на думку експерта, мова не йде.
«Сербія постійно йшла на поступки, які від неї вимагав Євросоюз, включаючи видачу Гаазькому трибуналу своїх офіцерів і генералів, – зазначила Гуськова. – Напруга, думаю, і далі буде зніматися переговорним процесом. Але сьогодні Євросоюз не готовий до конкретних кроків – там йдуть вибори. І Сербії ніхто не обіцяє розглядати питання про її членство раніше 2026 року. Мені здається, керівництво Сербії вже розчароване своєї «евроориентацией», але у Белграда немає альтернативи».
Андрій Яловець, Напередодні