Майже 5 років діє в нашій країні продовольче ембарго, введене у відповідь на антиросійські санкції з боку цілого ряду держав. Весь цей час діє заборона на імпорт звідти м’ясної, рибної, молочної та іншої продукції. Чи вийшло за цю п’ятирічку импортозаместить хоч щось? У звітах чиновників – так. Там Росія стала світовим лідером з експорту зерна, входить до числа найбільших експортерів риби та соняшникової олії.
ЕДА СВОЯ И ЧУЖАЯ: ЧЕГО МЫ ДОБИЛИСЬ ЗА 5 ЛЕТ АНТИСАНКЦИЙ импортозамещение, мнение экспертов, общество, россияне
Дмитро Патрушев
Міністр сільського господарства
Дмитро Патрушев, міністр сільського господарства:
«За цей короткий час ми багато чому навчилися забезпечувати себе тією продукцією, за якою раніше повністю залежали від імпорту».
Але чи варто довіряти офіційним показникам? Всеросійська сільськогосподарська перепис в кінці минулого року показала, що значення виробництва сільськогосподарської продукції стабільно завищувалися на 10,6%. А 2018 рік і зовсім показав мінус 3,2% замість зростання на 2,9%. Так що статистика в агропромисловому комплексі в нинішньому вигляді – досить умовна річ. Не можна також скидати з рахунків і тіньовий ринок некондиційної продукції (актуально для м’яса і молока), махінації з подвійним обліком (справили молоко – порахували, зробили з нього сухе молоко – ще раз порахували).
«Санкционка», яку ми втратили
Кажеш продэмбарго, маєш на увазі – сир. Приблизно так можна описати основний підсумок цього явища сьогодні. Але й інші категорії імпортних продуктів займали чималий відсоток російського ринку.
ЕДА СВОЯ И ЧУЖАЯ: ЧЕГО МЫ ДОБИЛИСЬ ЗА 5 ЛЕТ АНТИСАНКЦИЙ импортозамещение, мнение экспертов, общество, россияне
Після введення обмежувальних заходів ринок разом позбувся цієї і іншої (овочі, яловичина, молочка) продукції з подсанкционных країн, звільнивши місце для іншого – вітчизняної.
Чи вдалося «позбавлення від імпорту»?
ЕДА СВОЯ И ЧУЖАЯ: ЧЕГО МЫ ДОБИЛИСЬ ЗА 5 ЛЕТ АНТИСАНКЦИЙ импортозамещение, мнение экспертов, общество, россияне
Цифри показують, що в імпортозаміщення свинини і птиці дійсно були досягнуті успіхи, а ось з іншим… П’ята частина яловичини на ринку все одно імпортна, з риби, молочної продукції значних успіхів немає, а імпортних овочів, фруктів і ягід навіть стало більше. Цікаво, що значно виріс обсяг поставок сирів з «дружніх країн».
Причому зростання поставок імпортних продуктів не сповільнюється.
ЕДА СВОЯ И ЧУЖАЯ: ЧЕГО МЫ ДОБИЛИСЬ ЗА 5 ЛЕТ АНТИСАНКЦИЙ импортозамещение, мнение экспертов, общество, россияне
ФАКТ
У I кварталі 2019 року в Росію з-за кордону ввезли молочної продукції, яйця птахів, меду та харчових продуктів тваринного походження на 27,98% більше, ніж у I кварталі 2018 року.
Об’єктивності заради ще подивимося зміна обсягів випуску вітчизняної продукції. Росстат на щорічній основі проводить моніторинг обсягів виробництва 24 харчових продуктів (з 2017 року – 28 позицій). 7 з них показали тільки спад обсягів за останні 5 років. І знову увагу на сир: в 2016 році його виробництво вийшло на рівень 605 тис. тонн, але в минулому році відкотилося на 473 тис. тонн, це лише трохи більше, ніж було в 2013 році – досить посередньо, адже із-за заборони «санкционки», як ми з’ясували, звільнилося понад 30% ринку.
ЕДА СВОЯ И ЧУЖАЯ: ЧЕГО МЫ ДОБИЛИСЬ ЗА 5 ЛЕТ АНТИСАНКЦИЙ импортозамещение, мнение экспертов, общество, россияне
На жаль, але практично третина продуктів, за якими ведеться спостереження, показали спад виробництва. Чому ж імпортозаміщення по ряду напрямків забуксувало? Ось що кажуть експерти.
«По яблукам ми могли б замінити, але цю галузь треба економічно стимулювати. Потім, коли підуть обсяги, підтримку можна буде скорочувати. До того ж потрібна техніка, без неї нічого не зробити. У нас, на жаль, зараз немає підприємств, які б випускали техніку для вирощування плодово-ягідних культур. Є тільки досвідчені зразки, але заводів немає. У плодівництві імпортозаміщення не сталося».
Юрій Халупа, Академік-секретар відділення сільськогосподарських наук РАН
«Виробництво молочної продукції, особливо сирів, так і не досягла очікуваних результатів. Якісний сир в Росії дорого виробляти. На ринку практично немає вільного (на що не претендують кілька найбільших підприємств зі світовим ім’ям) якісного вітчизняного молока. Сировари змушені закуповувати імпортне. Закваски теж імпортні. Якість і надійність вітчизняного обладнання у багатьох викликає питання, та і не всі види сирів можна на ньому робити. Найняти висококваліфікованих іноземних спеціалістів для налагодження технологій і процесів – теж витрати. Плюс дорогі кредити. Чекати рік–два, поки дозріє якісний твердий сир – недозволена розкіш для наших підприємців. Аналогічна ситуація в інших сферах. Хочеш гарне м’ясо – завозь або тварин, або ембріони. Хочеш хороший урожай – використовуй імпортне насіння і не скупися на добрива, чиї ціни були прив’язані до валюти і світовими котируваннями (виробники орієнтуються на експорт)».
Анна Вовк, Голова Комітету Торгово-промислової палати Москви за інвестсереді для бізнесу
«Певний імпульс для розвитку сільського господарства був отриманий. Пішла підтримка аграріїв. Але є два основних види продукції, за якими офіційно існує залежність: овочі і молочна продукція. Дуже активно розвиваються птахівницькі комплекси. Саме м’ясо птиці дозволяє закрити потребу в імпорті м’яса. Це не дуже добре з точки зору споживача – птах не повинна мати таку велику питому вагу в раціоні. Це проблема».
Світлана Сушенцова, к. е. н., керівник відділу, доцент Всеросійського науково-дослідного інституту організації виробництва, праці та управління в сільському господарстві
Вітчизняні продукти –імпортозаміщення для бідних
У минулому році, за даними Росстату, в Росії було вироблено 30,6 млн. тонн молока, з них 11,9 млн. тонн – в особистих господарствах населення. І ця третина молока непридатна для промислового виробництва. І тільки домашнє виробництво дозволяє говорити про самозабезпечення молоком на 80%.
Анна Вовк
«Промислові підприємства відчувають дефіцит доступного і якісного сировини. У результаті виробники змушені вдаватися до замінників: пальмової олії, імпорт якого в 2018 році зріс на 18,9%. За оцінкою Росспоживнагляду, в минулому році 22% молочної продукції було визнано фальсифікатом. Аналогічна ситуація і з м’ясною продукцією».
Виходить, що вітчизняна промисловість зараз орієнтована на виробництво продуктів для бідних, яких менше стає тільки в звітах Росстату. Сир замінників, включаючи технічне пальмова олія, хліб з самого низькоякісного зерна, яке часто взагалі не призначений для харчової промисловості, ковбаса без м’яса…
Наталія Шагайда
Директор Центру агропродовольчої політики РАНХиГС
«У пальмовій олії нічого страшного немає. Воно може бути доброякісним і дешевим. Інакше бідне населення просто не зможе купувати сир або сир». При цьому експерт зазначає: «Якщо зарубіжну продукцію до нас везуть, значить на неї є попит. Вона може бути якісніше або дешевше вітчизняної».
Яскраве підтвердження слів експерта – чорна ікра. Здавалося б, що може бути більш російською? Однак ще в 2017 році, за оцінкою інформаційного агентства по рибальству, в двох банках з трьох виявлялася китайська ікра. У нас же її тільки упаковували в маленьку тару. А в цьому році вже прийшла офіційна статистика: за останні 3 роки Китай в 5 разів збільшив поставки чорної ікри. Просто вона мінімум втричі дешевше, ніж вітчизняна…
Є ще один нюанс: якщо на товар бирка «зроблено в Росії», це зовсім не означає, що дана продукція повністю незалежна від імпорту. Це стосується навіть сільськогосподарських культур, вирощених в Росії. Понад 70% картоплі, 90% цукрових буряків залежать від імпортних насіння.
Світлана Сушенцова
«У нас дуже велика залежність від імпортного насінництва – це біда. І в овочівництві велика питома вага імпортних гібридів. Сьогодні розірваний зв’язок дослідних господарств і дослідних інститутів. У нас, наприклад, є сорт, але для того, щоб його стали застосовувати, треба забезпечити товарні обсяги виробництва. Раніше для цього використовували дослідні господарства. Наразі у нас немає проміжного сполучної ланки».
З імпортозаміщенням яких товарів найбільше проблем?
На державному рівні статистика не робить таку детальну розбивку. Свинина і є свинина, а твердий сир і є твердий. А буде там звичайний пошехонський або справжній пармезан – не важливо. А от чого немає майже ні в якому вигляді – дитяче харчування. За оцінкою Danone і Nestle, 90% дитячого харчування в Росії – це імпорт. У Росії існує тільки одне підприємство, що виробляє замінник грудного молока по повному циклу. Та й використовує імпортну демінералізовану подсырную сироватку.
Також обсяги виробництва фруктів, за даними Росстату, практично вдвічі відстають від обсягів імпорту, а 31,6% імпорту, за оцінкою Експертно-аналітичного центру агробізнесу “АБ-Центр”, – це традиційні для Росії фрукти. Це не банани з ананасами, це яблука, вишні, груші… тобто п’яту частину фруктів і ягід, теоретично, можна замінити вітчизняними.
Наталія Шагайда
Директор Центру агропродовольчої політики РАНХиГС
«Великі компанії виробляють дитяче харчування для всього світу – їм не вигідно відкривати заводи в Росії. А у вітчизняних компаній поки немає таких технологій. Питання вітчизняних фруктів взагалі можна не піднімати – у нас немає промислового виробництва фруктів. Для виробництва потрібні навички, сховища, логістика. Але це нормально: країна не повинна робити все, це буде дуже дорого для населення».
Аветов Вартан
Генеральний директор “А2 Молоко”
«Вимоги до сировини для дитячого харчування дуже високі. Це не тільки сухе молоко та сироватку. Питання комплексний: спочатку повинні з’явитися виробники на імпортній сировині, а тільки потім підтягнуться і постачальники російського сировини для дитячого харчування».
ЕДА СВОЯ И ЧУЖАЯ: ЧЕГО МЫ ДОБИЛИСЬ ЗА 5 ЛЕТ АНТИСАНКЦИЙ импортозамещение, мнение экспертов, общество, россияне
Так що ж і як ми тоді повинні робити, щоб не втратити навіть ті невеликі успіхи, яких вдалося досягти (а то може вийти, як з сиром – не встигла наша промисловість показати зростання, як все тут же відкотилося на колишні скромні значення)?
Відповіді у експертів є. Залишилося тільки прислухатися до них.
«Імпортозаміщення – це частково штучний процес, оскільки більше немає дешевих сирів з Німеччині або Фінляндії. І якщо відкрити кордони, то не факт, що буде попит на вітчизняний сир, оскільки німецький і фінська – часто дешевше і краще за якістю».
Наталія Шагайда
«Теплиці, необхідні для овочів, вимагають великих інвестицій. До цього року діяла програма, за якою здійснювалася компенсація частини витрат на будівництво теплиць. Але з цього року її скасували. Це рішення негативно вплине на овочівництво. Багато теплиці ще не освоєні до кінця, а субсидій вже позбавили».
Світлана Сушенцова
«50% чорноземів світу знаходяться в Росії. І ми їх нещадно експлуатуємо, забираючи поживні речовини. Вносимо тільки 40-45 кг діючої речовини на 1 га. Це дуже-дуже мало. Ми закладаємо бідність в наступні покоління. У 90-ті роки ми втратили багато формули діючих речовин, їх треба відновлювати, але така робота не ведеться».
Юрій Халупа
«Імпортозаміщення – це частково штучний процес, оскільки більше немає дешевих сирів з Німеччині або Фінляндії. І якщо відкрити кордони, то не факт, що буде попит на вітчизняний сир, оскільки німецький і фінська – часто дешевше і краще за якістю».